Якби усі багатства світу
Нам обіцяли за любов,
Належало б відмовитись, щоб знов
Безцінним скарбом цим заволодіти!
Благословенні будьте, день і рік,
І мить, і місяць, і місця урочі,
Де спостеріг я ті сяйливі очі,
Що зав’язали світ мені навік!
Благословен вогонь, що серце пік
Солодкий біль опечаленої ночі
І лук Амура, що в безоболоччі
Пускав у мене струн ясний потік!
Благословенні будьте серця рани
І вимовлене пошепки ім’я
Моєї донни – ніжне і кохане,
І ті сторінки, де пронеї я
Писав, творивши славу, що не в’яне,-
Й ти, неподільна радосте моя!...(Ф.Петрарка)
| 
