 Ле́ся Украї́нка (справжнє ім'я Лари́са Петрі́вна Ко́сач, у шлюбі Ко́сач-Кві́тка; 13 (25) лютого 1871— українська письменниця, перекладачка, фольклористка, культурна діячка, Співзасновниця літературного гуртка «Плеяда». В сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.Писала в жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики, розвинула жанр драматичної поеми в українській літературі. Працювала в галузі фольклористики (наспівала 220 народних мелодій) і активно долучалася до процесів українського національного відродження.Серед мистецької спадщини — збірки поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поеми «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), драми-поеми «Кассандра» (1901—1907), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня» (1911), «Камінний господар» (1912), «Бояриня» (1913).
25 лютого 2021 року виповнюється 150 років з дня народження видатної української письменниці та громадського діяча – Лесі Українки, в закладі були проведені заходи:
- перегляд документальної добірки про життя і творчість письменниці "Ні, я жива, я вічно буду жити!" учнями 10 та 8 класу, підготували вчителі української мови та літератури Макаровець С.П., Мельник Г.С..
- виховна година з учнями 1класу, присвячена 150-річниці з дня народження видатної поетеси Лесі Українки.
- виховна година "Життєвий шлях Лесі Українки",5 клас, класний керівник Шевченко І.В..
Під акомпонемент учениці 9 класу Ніконової Анни Московець Олександра читала останній монолог Мавки (уривок із драми-феєрії « Лісова пісня»).
По собі Леся Україна залишила вражаючі поетичні поеми , прозові твори, вірші, публіцистичні статті, а також неперевершені переклади світової класики.
|
